Викладено основи фонетики, морфології, елементи синтаксису та словотвору латинської мови. Подано таблиці відмінкових закінчень іменників і особових закінчень дієслів. Вміщено навчальні адаптовані тексти та вправи, які розвивають і поглиблюють теоретичні знання. Наведено латинські крилаті вислови, які мають відповідники в українській мові, а також латинсько-український та українсько-латинський словники.

Изложены основы фонетики, морфологии, элементы синтаксиса и словообразования латинского языка. Поданы таблицы падежных окончаний существительных и личных окончаний глаголов. Помещены учебные адаптированные тексты и упражнения, развивающие и углубляющие теоретические знания. Приведены латинские крылатые выражения, которые имеют соответствия в украинском языке, а также латинско-украинский и украинско-латинский словари.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР7)4я26

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж69024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування та становлення римської педагогічної термінології. На базі творів античних авторів зроблено спробу пояснення найбільш вживаних у римській педагогіці термінів, зокрема тих, що позначають процес навчання та виховання, їх семантику, словотвір, а також вплив на формування відповідної галузевої термінології у національних мовах.

З точки зору лінгвометодики розглянуто проблеми викладання іноземних мов на сучасному етапі. Зазначено, що основу вивчення іноземних мов становить спілкування, яке розглянуто в площині особистісної взаємодії (інтерактивності). Завдяки інтерактивності сучасний урок іноземної мови можна розглядати як модель міжкультурної комунікації, що за умов полікультурного простору є важливим і актуальним.

Досліджено концентрацію катіонів кадмію і свинцю в органах білих щурів з метою з'ясування особливостей розподілу та акумуляції важких металів в організмі тварин. Установлено, що за вмістом кадмію органи щурів можна розташувати в такій послідовності: нирки >> печінка >> легені >> селезінка >> серце >> скелетний м'яз, а за вмістом свинцю - нирки >> печінка >> селезінка >> легені >> серце >> скелетний м'яз.

Розкрито суть конкурентоспроможності молокопереробного підприємства. Узагальнено та доповнено існуючі методи оцінювання його конкурентоспроможності. Типологізовано її чинники стосовно зазначених підприємств. Аргументовано необхідність інтегрування суб'єктів ринку молочної продукції. Систематизовано критерії оцінювання ефективності інтеграційних об'єктів. Запропоновано індекс оцінювання ефективності участі підприємства в інтеграційному об'єднанні. Проаналізовано стан, тенденції та умови розвитку молокопереробної галузі, основні загрози, виникнення яких можливе на даних підприємствах за умов зовнішньоекономічної інтеграції. Розглянуто чинники, які перешкоджають стабільному розвитку та зростанню конкурентоспроможності суб'єктів ринку молочної продукції. Оцінено рівень конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі, а також механізм їх реалізації.

Викладено результати дослідження науково-прикладної проблеми вдосконалення теоретико-методологічних засад забезпечення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону, наведено структурно-системні характеристики т результати її просторово-секторального оцінювання. У даному контексті проаналізовано тенденції розвитку окремих галузей економіки України, зокрема, будівництва, молокопереробної галузі, туризму. Обгрунтовано стратегічні пріоритети, механізми та засоби державної політики зміцнення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону. Розглянуто напрями та механізми підвищення ефективності транскордонного співробітництва, а також напрями та шляхи детінізації економіки малих міст і сільських поселень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР7-6КРИ)9

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж69024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У культурологічному аспекті охарактеризовано соціально-історичні передумови формування шкільної освіти на етнічних українських землях в епоху XVI – XVII ст. Простежено роль шкіл західного зразка – єзуїтських, греко-католицьких (уніатських) – у цій системі. Осмислено значення латинської мови як інструменту засвоєння та передачі знань у педагогічному просторі східнослов’янського регіону в зазначений період. Констатовано, що уніатські школи поряд із католицькими, протестантськими, братськими школами стали складовою частиною системи шкільної освіти України періоду XVI – XVII ст., коли Україна входила до складу Речі Посполитої. У досліджуваний період було започатковано українську школу, яка поєднувала в собі західноєвропейський досвід із вітчизняними традиціями та патріотичним вихованням.

В культурологическом аспекте охарактеризованы социально-исторические предпосылки формирования школьного образования на этнических украинских землях в эпоху XVI – XVII вв. Прослежена роль школ западного образца – иезуитских, греко-католических (униатских) – в этой системе. Осмыслено значение латинского языка как инструмента усвоения и передачи знаний в педагогическом пространстве восточнославянского региона в указанный период. Констатировано, что униатские школы наряду с католическими, протестантскими, братскими школами стали составной частью системы школьного образования Украины периода XVI – XVIII в., когда Украина входила в состав Речи Посполитой. В исследуемый период была основана украинская школа, которая сочетала в себе западноевропейский опыт с отечественными традициями и патриотическим воспитанием.

The article considers social and historical foundations of school education formation in Ukraine in XVI – XVII centuries. It shows the place of Western-type schools (Jesuit and Uniate schools) in this system and emphasizes the role of Latin as a tool for learning and knowledge transfer in the East Slavic area. The author describes historical and pedagogical process in terms of national tradition, which was based on the educational achievements of Kievan Rus and foreign, Western-oriented tradition.

Розглянуто соціально-історичні передумови розвитку та формування шкільної освіти в Україні у період ХVІ - XVII вв. Розкрито роль братських шкіл у процесі становлення педагогічної думки та школи на етнічних українських землях у зазначений період. Простежено засоби засвоєння українською педагогічною думкою іноземного матеріалу та форм. Зроблено висновок, що освіта в братських школах була зорієнтована на національні досягнення та була відкритою для засвоєння новітніх технологій західноєвропейської школи і науки.

Рассмотрены социально-исторические предпосылки развития и формирования школьного образования в Украине в период ХVІ - XVII вв. Раскрыта роль братских школ в процессе становления педагогической мысли и школы на этнических украинских землях в названный период, прослежены способы усвоения украинской педагогикой иностранного материала и форм. Сделан вывод о том, что образование в братских школах было сориентированным на национальные достижения и было открыто для усвоения передовых достижений западноевропейской школы и науки.

socially-historical pre-conditions of development and forming of school education are considered in Ukraine in the period of ХVІ – XVII. The role of brotherly schools is exposed in the making of pedagogical idea and school on ethnic Ukrainian earth inan adopted period; mastering methods are traced by Ukrainian pedagogic of foreign material and forms. It’s drawn conclusion that education in brotherly schools was orientated on national achievements and was open for mastering of front-rank achievements of West-European school and science.

На прикладі освітньої та педагогічної практики Києво-Могилянської академії проаналізовано розвиток вищої освіти в Україні у період XVII – XVIII ст. Охарактеризовано засоби засвоєння західноєвропейських освітніх та наукових ідей. Підкреслено роль старих та нових європейських мов у цьому процесі.

На примере образовательной и педагогической практики Киево-Могилянской академии проанализировано развитие высшего образования в Украине в период XVII - XVIII вв. Охарактеризованы средства усвоения западноевропейских образовательных и научных идей. Подчеркнута роль старых и новых европейских языков в этом процессе.

In the example of the educational and pedagogical practices of Kyiv-Mohyla Academy in paper analyzes the development of higher education in Ukraine in XVII - XVIII centuries. Characterized by means of assimilation of Western European educational and scientific ideas. Emphasized the role of old and new European language in the process.

Розглянуто педагогічні погляди Я. Коменського у контексті педагогіки Відродження та Нового часу. Проведено зіставний аналіз ідей Я. Коменського і педагогічної практики братських шкіл України і Білорусії, які розвивалися не як замкнута культура, а як така, що критично використовувала все те краще, що було в культурі інших народів і допомагало боротьбі братств за прогрес власного народу. Виокремлено спільні риси, притаманні поглядам чеського педагога й українських освітніх діячів: класно-урочна система; урок, як форма організації навчання в школі; викладання рідною мовою; демократизм, всезагальна обов’язкова освіта. Охарактеризовано вплив ідей Я. Коменського на розвиток освіти і педагогічної думки у слов’янському та європейському просторі в XVII cт.

Рассмотрены педагогические взгляды Я. Коменского в контексте педагогики Возрождения и Нового времени. Сделан сопоставительный анализ идей Я. Коменского и педагогической практики братских школ Украины и Белоруссии, которые развивались не как замкнутая культура, а самостоятельно, критически использовав все то лучшее, что было в культуре других народов и помогало борьбе братств за прогресс собственного народа. Выделены общие черты, присущие взглядам чешского педагога и украинских образовательных деятелей: классно-урочная система; урок, как форма организации обучения в школе; преподавание на родном языке; демократизм, всеобщее обязательное образование. Охарактеризовано влияние идей Я. Коменского на развитие образования и педагогической мысли в славянском и европейском пространстве в XVII в.

Are considered pedagogical views of Jan Amos Comenius, in the context of pedagogy Renaissance and modern times. Made a comparative analysis of the ideas of Comenius and teaching practice brotherhood schools of Ukraine and Belarus, which did not develop as a closed culture, and self-critical of using all the best that was in the culture of other people and helps fight fraternities for the progress of their own people. Identify common traits of views Czech teacher and Ukrainian educational leaders: class-task system, a lesson, as a form of training in the school; teaching in the mother tongue; democracy, universal compulsory education. Characterized by the influence of the ideas of Comenius Ya on education and educational thought in the Slavic and European space in the XVII century.

Досліджено Острозький культурно-просвітницький центр як найбільший і найвпливовіший серед культурно-освітніх осередків України ХVI – початку ХVІІ ст. Зазначено, що розвиток течій ренесансного гуманізму і версій реформаційної ідеології у культурному просторі був забезпечений книжниками, що групувались навколо великих культурно-освітніх осередків. Проаналізовано освітню практику Острозької школи як синтез західної та східної моделі просвіти. Охарактеризовано перекладацьку та літературну діяльність острозьких вчених-книжників, їх внесок в розвиток української культури.

Исследован Острожский культурно-просветительский центр как крупнейший и наиболее влиятельный среди культурно-образовательных центров Украины ХVI – начало XVII в. Отмечено, что развитие течений ренессансного гуманизма и версий реформационной идеологии в культурном пространстве было обеспечено книжниками, которые группировались вокруг крупных культурно-образовательных ячеек. Проанализирована образовательная практика Острожской школы как синтез западной и восточной модели просвещения. Охарактеризованы переводческая и литературная деятельность острожских ученых-книжников, их вклад в развитие украинской культуры.

Investigated Ostroh cultural and educational center as the largest and most influential of cultural and educational centers of Ukraine XVI – early XVII century. Noted that the development trends of Renaissance humanism and the Reformation versions of ideology in the cultural space was provided by the scribes that were grouped around the major cultural and educational cells. Analyzed Ostroh school educational practice as a synthesis of eastern and western models of education. Characterized translation and literary activities Ostroh scholars scribes, their contribution to the development of Ukrainian culture.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч483(4УКР-2К)

Рубрики:

Історія вищої освіти і педагогіки вищої школи

Шифр НБУВ: Ж15641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі курсів натурфілософії, які викладались в Києво-Могилянської академії простежено розвиток природничо-наукових знань досліджуваного періоду. Охарактеризовано основні напрями їх розвитку в межах фізичного, космологічного, психологічного підходів. Розглянуто сутнісні атрибути онтологічних категорій в рамках фізичного підходу. Окреслено коло проблем натурфілософського характеру, які досліджували вітчизняні дослідники того періоду, зокрема дуалізм в розумінні матерії або як сукупності вічних і незмінних первісних якостей, або первісне створення матерії богом, яка далі не створюється і не знищується (креаціонізм). Зазначено, що професори Києво-Могилянської академії не сприймали абсолютизованого в середньовіччі твердження Арістотеля про відмінність земної і небесної матерії, десакралізація яких суперечить середньовічному теологічному світогляду. Констатовано наявність у натурфілософських курсах елементів нових уявлень про природу, які є базисом механіко-матеріалістичних концепцій у вітчизняному освітньому просторі.

На примере курсов натурфилософии, которые преподавались в Киево-Могилянской академии, прослежено развитие естественнонаучных знаний исследуемого периода. Охарактеризованы основные направления их развития в пределах физического, космологического, психологического подходов. Рассмотрены сущностные атрибуты онтологических категорий в рамках физического подхода. Очерчен круг проблем натурфилософского характера, которые исследовали отечественные исследователи, в частности понимание первичности и вторичности материи, или первоначальное создание материи богом, которая дальше не создается и не уничтожается (креационизм). Отмечено, что профессора Киево-Могилянской академии не поддерживали абсолютизированное в средневековье утверждение Аристотеля о различии земной и небесной материи, десакрализация которых противоречит средневековому теологическому мировоззрению. Констатировано наличие в натурфилософских курсах элементов новых представлений о природе, которые являются базисом механико-материалистических концепций в отечественном образовательном пространстве.

The article examines the development o natural sciences that were taught in domestic courses of natural philosophy, including natural philosophy in Kiyev-Mohyla Academy. Within the complex of nature-philosophical issues the doctrine of matter and room has been allocated as a vital issue in the course. The author shows the efforts of local scientists to explain nature by rational methods that impacted further development of natural and social sciences in the educational space of Ukraine in the outlined and succeeding periods.

Відображено історичні умови, у яких відбувалося викладання курсу етики та суспільні запити, яким мала відповідати ця наука у досліджуваний період. Відзначено такі особливості філософських курсів КМА, як моральний характер осмислення законів природи, увага до розуму як сутнісної основи людини, розуміння людини як гармонійної єдності. Досліджено вчення про свободу волі як найважливіше гуманістичне вчення того періоду, за допомогою якого вітчизняні мислителі намагалися віднайти розумний компроміс між суперечностями людської натури. Продемонстровано, яким чином у вітчизняних курсах етики розроблялося питання про взаємозв’язок і протиставлення розуму та волі у намаганні гармонізувати раціональні та вольові моменти у людині.

Отражены исторические условия, в которых происходило преподавание курса этики и общественные запросы, которым должна была отвечать эта наука в исследуемый период. Отмечены такие особенности философских курсов КМА, как нравственный характер осмысления законов природы, внимание к разуму как сущностной основе человека, понимание человека как гармоничного единства. Исследовано учение о свободе воли как важнейшее гуманистическое учение того периода, с помощью которого отечественные мыслители пытались найти разумный компромисс между противоречиями человеческой натуры. Продемонстрировано, каким образом в отечественных курсах этики разрабатывался вопрос о взаимосвязи и противопоставлении ума и воли в попытке гармонизировать рациональные и волевые моменты в человеке.

The historical conditions were reflected in which the teaching of ethics course took place as well as the social demand, which this science had to meet in the study period. Such features of KMA philosophical courses were marked as moral character of comprehension of the nature laws, attention to the intellect as the essential basis of person, understanding of man as a harmonious unity. The doctrine of free will was investigated as the most important humanistic doctrine of the period by which domestic thinkers have tried to find a reasonable compromise between the contradictions of human nature. It was demonstrated how the question of the mind and will relation and opposition was developed in the local ethics course in an attempt to harmonize the rational and volitional moments in a person.

Охарактеризовано історичну епоху Просвітництва й обгрунтовано актуальність дослідження особливостей освітнього простору в цей період на території України. Окреслено розвиток натурфілософських студій в освіті на територіях сучасної України в XVII - XVIII ст. та причини зростання суспільного інтересу до них як нового типу світогляду. Викладено опис основних натурфілософських концепцій професорів Києво-Могилянської академії. Увагу приділено трактуванню поняття рух, яке було концептуальним у переході від релігійного світогляду до науково-раціоналістичного. Проаналізовано кореляції натурфілософських концепцій викладачів Києво-Могилянської академії з класичною арістотелівською схемою пояснення природи руху та спокою. Наголошено, що вітчизняна наукова система періоду Просвітництва мала прогресивне значення у зміні типу світогляду та подальшому розвитку науки.

Охарактеризована историческая эпоха Просвещения и обоснована актуальность исследования особенностей образовательного пространства в этот период на территории Украины. Очерчено развитие натурфилософских студий в образовании на территориях современной Украины в XVII - XVIII вв. и причины роста общественного интереса к ним как новому типу мировоззрения. Изложено краткое описание основных натурфилософских концепций профессоров Киево-Могилянской академии. Особое внимание уделено трактовке понятия движение, которое было концептуальным в переходе от религиозного мировоззрения к научно-рационалистическому. Проанализированы корреляции натурфилософских концепций преподавателей Киево-Могилянской академии с классической аристотелевской схемой объяснения природы движения и покоя. Отмечено, что отечественная научная система периода Просвещения имела прогрессивное значение в изменении типа мировоззрения и дальнейшем развитии науки.

Characterized is the historical Enlightenment and the urgency of the study features of educational space in this period on the territory of Ukraine. Outlined is the development of natural philosophy studios in education on the territory of modern Ukraine in XVII-XVIII centuries and the reasons for the growth of public interest in them as a new type of outlook. Described are the main concepts of natural philosophy professors of Kiev-Mohyla Academy. Particular attention is paid to the interpretation of the notion of movement, which was a concept in the transition from a religious worldview to the scientific and rationalist. Analyzed is the correlation between concepts of natural philosophy professors of Kiev-Mohyla Academy with the classical scheme of Aristotelian explanation of the nature of motion and rest. It is noted that the domestic scientific system of the Enlightenment was a progressive change in the value of the type of outlook and the further development of science.

У контексті західноєвропейської ідеології епохи Просвітництва проаналізовано погляди Ф. Прокоповича на освіту та виховання. Зазначено, що вирішальну роль освіти, науки у суспільному прогресі теоретично обгрунтовано в творах ученого "Духовний Регламент", "Перше вчення отроком" та ін. Виокремлено раціональні основи вчення Ф. Прокоповича, які сприяли секуляризації науки від релігії, а в подальшому - вивільненню інтелектуального та духовного життя з-під влади теологічного світогляду. Охарактеризовано роль церкви як державного інституту в справі освіти та морального виховання суспільства за умов нестачі освічених кадрів і відповідної навчальної літератури. Теоретичні погляди Ф. Прокоповича на освіту та виховання були підтверджені його науково-педагогічною діяльністю в Києво-Могилянській, а потім у Петербурзькій Академії наук. Зазначено, що вивчення поглядів Ф. Прокоповича на освіту та виховання з точки зору історичної ретроспективи становлять інтерес для сучасної педагогічної науки, а його спадщина заслуговує на переосмислення за умов сучасності.

В контексте западноевропейской идеологии эпохи Просвещения проанализированы взгляды Ф. Прокоповича на образование и воспитание. Отмечено, что решающая роль образования, науки в общественном прогрессе теоретически обоснована в произведениях ученого "Духовный Регламент", "Первое учение отроком" и др. Выделены рациональные основы учения Ф. Прокоповича, которые способствовали секуляризации науки от религии, а в дальнейшем - высвобождению интеллектуальной и духовной жизни из-под власти теологического мировоззрения. Охарактеризованы задачи церкви как государственного института в деле образования и морального воспитания общества в условиях недостатка просвещённых кадров и соответствующей учебной литературы. Теоретические взгляды Ф. Прокоповича на образование и воспитание были подтверждены его научно-педагогической деятельностью в Киево-Могилянской, а затем в Петербургской Академии наук. Отмечено, что изучение взглядов Ф. Прокоповича на образование и воспитание с точки зрения исторической ретроспективы представляют интерес для современной педагогической науки, а его наследие заслуживает переосмысления в условиях современности.

The article analyzes F. Prokopovych's views on training and education in the context of Western European Enlightenment. The author traces the idea of the relationship between social progress and the level of education that was theoretically grounded in the following works of the scientist "Spiritual Regulation", "First teaching of lads", and others). The article describes the task of church as a public institution concerning education and moral education of society in terms of lack of educated personnel with corresponding educational literature. Theoretical views of Theophanes Prokopovych on training and education were confirmed by his scientific and educational activity in Kyiv Mohyla Academy, and further in St Petersburg Academy of Sciences. Views of F. Prokopovych on the social significance of education from position of the historical retrospective deserve study and reconsideration in modern conditions.

Розкрито теоретико-методологічні засади Просвітництва як окремого етапу та ідейно-філософської течії у розвитку країн західноєвропейського регіону. Охарактеризовано роль наукових програм у становленні ідеології просвітницьких рухів. У контексті західноєвропейського Просвітництва виокремлено українське Просвітництво, з'ясовано особливості його функціонування у "ранніх" та "зрілих" формах, а також простежено джерела та витоки просвітницьких ідей та тенденцій. Показано процес входження вітчизняної освіти та педагогіки у європейський контекст, що було зумовлено історичними обставинами: внаслідок Люблінської унії (1569 р.) більшість етнічно українських земель опинились у складі Речі Посполитої, тим самим підпали під силу дії західної культури. Проаналізовано просвітницьку програму Києво-Могилянської академії, з'ясовано її епістеміологічні та морально-ціннісні виміри.

Прослідкувано гуманістичну лінію в освітній діяльності навчальних закладів, очолюваних католицькою церквою, насамперед протестантських та єзуїтських, які були широко розповсюджені на території українських земель кінця XVI – початку XVII ст. Охарактеризувано освітній напрям "pietas litterata" (освічене благочестя) як всеєвропейську модель освітньо-виховного ідеалу епохи, на який були зорієнтовано зазначені заклади. Визначено роль латинських шкіл у формуванні власної освітньої традиції. Обгрунтовано значення протестантської освіти: поперше, імплантація в український освітній простір західноєвропейських освітніх моделей, стимулювання в української молоді інтересу до вивчення наук, що мало своїм наслідком збільшення кількості молодих людей, які виявляли бажання здобувати освіту за кордоном. Підкреслено характерні риси протестантських шкіл, однією з яких була їх віротерпимість. Названо основні форми протестантських шкіл: социніанська течія протестантизму, кальвіністська школа, єзуїтська школа. Серед єзуїтських начальних закладів існували два типи колегій: середнього і вищого рівнів. Перші давали типову освіту гуманістичної школи з трьох "граматичних" класів (infima, grammatica, syntaxis) і двох "гуманістичних" — поетики та риторики (роësis, rhetorica). У рамках двох останніх могли викладатися грецька мова і початки філософії та моральної теології. Другі (так звані повні колегіуми) мали спеціальні класи вищих наук (superiora): філософії (два або три роки) і теології (чотири роки). У практиці православної освіти вперше на зразок єзуїтських шкіл було засновано П. Могилою школу при Лаврському монастирі, яку згодом було реорганізовано в Києво-Могилянський колегіум, потім – православні навчальні заклади – Чернігівська, Харківська, Переяславська колегії, засновані на основі моделі КМА у XVIII ст. Констатовано, що навчальні заклади, очолювані католицькою церквою (протестантські, єзуїтські), мали широке поширення на українських землях, які підпорядковувалися Речі Посполитій.

Прослежена гуманистическая линия в образовательной деятельности учебных заведений, возглавляемых католической церковью, прежде всего протестантских и иезуитских, которые были широко распространены на территории украинских земель конца XVI - начала XVII вв. Охарактеризувано образовательное направление "pietas litterata" (образованное благочестие) как всеевропейскую модель образовательно-воспитательного идеала эпохи, на который были сориентированы указанные учреждения. Определена роль латинских школ в формировании собственной образовательной традиции. Обосновано значение протестантского образования: во-первых, имплантация в украинское образовательное пространство западноевропейских образовательных моделей, стимулирование в украинской молодежи интереса к изучению наук, имевшее своим следствием увеличение количества молодых людей, которые проявляли желание получать образование за рубежом. Названы основные формы протестантских школ: социнианское течение протестантизма, кальвинистская школа, иезуитская школа. Среди иезуитских учебных заведений существовали два типа коллегий: среднего и высшего уровней. Первые давали типичное образование гуманистической школы из трех "грамматических" классов (infima, grammatica, syntaxis) и двух "гуманистических" - поэтики и риторики. В рамках двух последних могли преподаваться греческий язык и начала философии и моральной теологии. Вторые (так называемые полные коллегиумы) имели специальные классы высших наук (superiora): философии (два или три года) и теологии (четыре года). Впервые в практике православного образования была основана П. Могилой школа при Лаврском монастыре, которая впоследствии была реорганизована в Киево-Могилянской коллегиум, затем созданы православные учебные заведения - Черниговская, Харьковская, Переяславская коллегии, основанные на основе модели КМА в XVIII в . Констатировано, что учебные учреждения, возглавляемые католической церковью (протестантские, иезуитские), имели широкое распространение на украинских землях, которые подчинялись Речи Посполитой.

The article examines the formation of humanistic tendencies in the practice of educational institutions founded by the Catholic Church (Protestant, Jesuit ones), which were widespread on the Ukrainian lands during the investigated period. The article also characterizes the educational direction – pietas litterata (enlightened piety) as a general European model and educative ideal in the mentioned period. The role of Latin schools in the process of forming own educational tradition is defined. The author concludes that the educational institutions led by the Catholic Church (Protestant, Jesuit ones) were widespread in the Ukrainian lands of Rzeczpospolita (Polish country).